Моя педагогічна концепція (інформатика)

Нове століття – це завжди час стрімкого розвитку технологій, збагачений останніми науковими досягненнями, що приносить в освіту оновлення переданих знань і проблем, пов’язаних з ними. Нові стандарти, нові прикладні програми, які лавиною вторгаються в життя школярів, змушуючи їх бути готовими застосовувати отримані знання в навчанні і майбутній професійній діяльності.

Хто ж буде його провідником в цьому світі, оснащеному сучасними комп’ютерами та технікою? Яка ж дисципліна в навчальному середовищі впорається з цим складним завданням?

Це дисципліна – Інформатика! Прийоми, техніки, технології, методики, способи створення, … Інформатика як наука пронизана всією цією розумовою творчістю наскрізь. Саме вона володіє найбільш нестандартними підходами до створення об’єктів, поєднує творчість і активну діяльність розуму і фантазії, відкриває нові горизонти для розвитку інтелекту. Інформатика пропонує інновації настільки стрімко, що часом ми в захопленні вигукуємо, як, ну як же це було створено, який геній зміг втілити в електронну оболонку наші сни і бажання, зробити абсолютно чарівні образи такими реальними.

Продумані програми, нібито створені під тебе, саме так як ти хотів, кнопки та іконки меню, настільки збудовані логічно, що з’являються в результаті пари нескладних маніпуляцій лінії і образи, ті що були потрібні тобі і для тебе.

Нова графіка, яка щохвилини з’являється  в фільмах і мультфільмах, вражає і змушує забути, що ти дивишся на екран, а не потрапив з реальності в казку.

Весь геній людської думки з такою візуальною легкістю втілюється постійно при використанні комп’ютерних технологій в життя, дивує, змушує відчувати нескінченне прагнення все це пізнати.

Кому як не мені, викладачеві Інформатики, підносити Інформатику як «кращу подругу», яка і навчить, якщо ти не знаєш, і допоможе, якщо ти розгубився і шукаєш новий шлях в житті, що і як робити, і розважить, якщо захотів відпочити і зайнятися творчістю.

Закохувати в науку, ось моя мета і головна робота. Одухотворяти потенціалом програм, їх можливостями. Відкривати в школярах нові таланти, замішані на логіці і уяві. Відганяти від них страхи «не зможу» і «не знаю». Вони такі довірливі і добрі, відважні та рішучі, скромні і сором’язливі, всі різні, але всі охочі до казки, до нової гри, до яскравих емоцій. Як здорово, коли на уроці бачиш перетворення «ленивця» на «Попелюшку», «Пірата-хулігана» в «Капітана корабля», який розуміючи відповідальність за свою команду збереться і доб’ється результату і змусить інших це зробити.

І ось ми засвоїли на уроці «дуже складну» програму, до якої в школі боялися підходити. На наступному «приручили» нову і велику тему. Далі у нас в планах вже програми, на які мною було дано анонс і викликаний гігантський інтерес, показавши лише деякі їх можливості.

Яке натхнення своїми завзятими поглядами і спрагою пізнання вони в мені породжують, вчаться, прагнуть, біжать за мною, а часом і попереду мене за новими знаннями. Шлях, по якому ми разом йдемо нелегкий, але цікавий. Це шлях пізнання, відкритої і вразливою душі учня, шлях самовдосконалення, шлях перемоги над новими вершинами.

Моє життя назавжди тісно пов’язана з ними, моїми учнями, їх потребами і устремліннями. Я живу в спілкуванні з учнями, їх любов зігріває душу, їхня енергія надає мені сил. Моє щастя – це, результат їх маленьких виграшів, які трапляються щодня.

Натхнення, зародження наукою Інформатикою, її досягненнями і можливостями, спілкуванням з учнями, наснагу їх усвідомленістю і самостійністю, їх досягненнями, як великими, так і маленькими, це моя педагогічна філософія.